III.    Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

13.    Визначення терміну

13.1.    Термін вибухові матеріали  (ВМ)  об'єднує  в  собі  два терміни  -  вибухові  речовини  (ВР)  та  засоби ініціювання (ЗІ).  Вибухові речовини - це  хімічні  сполуки  чи  суміші,  здатні  під впливом  зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної  реакції  із   утворенням   газоподібних   продуктів   та виділенням  тепла.  До  них  належать  амоніти,  амонали,  тротил, вибухові  напівпродукти   утилізації   -   порохи   тощо.   Засоби ініціювання  -  зовнішні  джерела  імпульсу  для здійснення вибуху (електродетонатори,    капсуль-детонатори,    вогнепровідний    та детонаційний шнури тощо).

14.    Придбання вибухових матеріалів

14.1.    Підставою  для  видачі  дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові  роботи  та виготовляють вибухові речовини,  є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються: свідоцтво (дозвіл)  органів  Держнаглядохоронпраці України на придбання вибухових  матеріалів  та  ведення  підривних  робіт  чи виготовлення вибухових речовин (додатки 25, 26, 27); платіжне доручення  (квитанція)  банку  про  оплату   послуг, пов'язаних  із  видачею  дозволів  на  придбання  чи  виготовлення вибухових речовин.
     14.2. Наукові   і   учбові  організації,  які  використовують вибухові  матеріали  або  вироби  з  вибуховими  матеріалами,   на застосування  яких  у  виробничих  умовах  немає  дозволів органів Держнаглядохоронпраці  України,  можуть  одержувати   в   органах внутрішніх справ дозволи на придбання таких ВМ на підставі поданої заяви   із   зазначенням   причин   відсутності   дозволу   органу Держнаглядохоронпраці  України,  інших документів і відомостей,  а також даних про те,  до якої групи за ступенем небезпеки  під  час зберігання і перевезення належать ВМ,  які купуються. Крім того, в заяві зазначаються  експлуатаційні  документи,  у  яких  містяться вимоги  щодо безпеки перевезення і зберігання зазначених вибухових матеріалів.
14.3.    Підприємство  не  має  права  передавати (продавати) ВМ іншому  підприємству  за  відсутності  в  останнього  дозволу   на придбання   вибухових  матеріалів,  виданого  органами  внутрішніх справ.

15.    Зберігання вибухових матеріалів

15.1.    Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених  для цієї  мети приміщеннях і місцях (далі - місця зберігання ВМ),  які відповідають  встановленим  вимогам.  Організація  зберігання   ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.
15.1.1.    Загальні положення  щодо  обладнання  і  експлуатації складів вибухових матеріалів
15.1.1.1.    Під  терміном  "склад  вибухових  матеріалів"  слід розуміти  комплекс  будинків  і  споруд  основного  і  допоміжного призначення,  розташованих на загальній території з  оформленою  в установленому порядку земельною ділянкою,  а для підземних складів - камери  і  комірки  для  зберігання  ВМ  і  додаткові  камери  з гірничими виробками, які придатні для складу.
15.1.1.2.    За місцем  розташування  відносно  земної  поверхні склади    вибухових    матеріалів   поділяються   на   поверхневі, напівзаглиблені, заглиблені і підземні.
     До поверхневих   належать   склади,   підвали   сховищ   яких розташовані на рівні поверхні землі; до напівзаглиблених - склади, приміщення сховищ яких заглиблені в грунт нижче земної поверхні не більше ніж до карниза;  до заглиблених - у  яких  шар  грунту  над сховищем  становить  менше  15 м,  і до підземних,  відповідно,  - більше 15 м.
15.1.1.3.    Залежно  від строку експлуатації склади поділяються на постійні,  тимчасові - до 3 років і короткочасні - до  1  року, рахуючи ці роки з моменту завезення вибухових матеріалів.
     Термін експлуатації   короткочасних   складів    може    бути подовженим  на  один наступний строк за умови повторного прийняття їх комісією.
15.1.1.4.    За  призначенням склади ВМ поділяються на базисні й видаткові.
     15.1.1.5. Загальна   місткість   базисних   складів   ВМ   не обмежується і  повинна  встановлюватися  з  урахуванням  того,  що місткість окремого сховища не повинна перевищувати 420 т вибухових матеріалів (нетто).
     15.1.1.6. На   поверхневих   і   напівзаглиблених  видаткових складах:
     загальна місткість  усіх сховищ постійного видаткового складу ВМ не повинна перевищувати ВР-420 т,  детонаторів -  300  тис.шт., детонаційного шнура - 400 тис.м; кількість вогнепровідного шнура і засобів його підпалювання - не  обмежується.  Для  підприємств  із сезонним  завезенням  ВМ  при  їх  зберіганні  в  контейнерах  або сховищах загальна місткість постійних видаткових складів  може  не обмежуватися.
     загальна місткість усіх сховищ тимчасового видаткового складу ВМ не повинна перевищувати:  ВР-120 т,  детонаторів - 150 тис.шт., детонаційного шнура - 200 тис.м, кількість вогнепровідного шнура і засобів його підпалювання не обмежується;
     загальна місткість  усіх  сховищ  короткочасного  видаткового складу ВМ не повинна перевищувати: ВР - за проектом, детонаторів - 75  тис.шт.,  детонаційного   шнура   -   100   тис.м;   кількість вогнепровідного   шнура   і   засобів   його   підпалювання  -  не обмежується;
     загальна місткість   кожного   сховища  постійних  видаткових складів ВМ не повинна перевищувати  120  т,  тимчасових  -  60  т, короткочасних - за проектом;
     зберігання в контейнерах повинно проводитися  на  спеціальних відкритих  майданчиках.  Майданчики  для  контейнерів з вибуховими матеріалами можуть споруджуватися як на території складів ВМ,  так і  як  самостійні  склади з контейнерними майданчиками.  Місткість контейнерних   майданчиків   повинна   відповідати    встановленій місткості для сховищ складів ВМ.
     15.1.1.7. Загальна   місткість   підземного    (поглибленого) видаткового   складу   і   місткість   окремих   камер   (комірок) визначаються проектом.  При цьому на  вугільних  шахтах  місткість складу  не  повинна  перевищувати  семидобового  запасу  вибухових речовин і п'ятнадцятидобового запасу засобів ініціювання.
     Місткість камери   в   складах   камерного  типу  не  повинна перевищувати 2 т ВР, а у складах коміркового типу в кожній комірці дозволяється зберігати не більше 400 кг ВР.
     Гранична місткість окремої роздавальної  камери  в  підземних виробках  не  повинна  перевищувати 2 т ВР і відповідної кількості ЗІ, окремого дільничного пункту зберігання - 1 т вибухових речовин і відповідної кількості засобів ініціювання.
     15.1.1.8. У  науково-дослідних  інститутах,  лабораторіях   і учбових  закладах  вибухові  матеріали  дозволяється  зберігати  в сейфах (у кожному не  більше  10  кг  вибухових  речовин  або  500 детонаторів  і  по  300 м детонаційного і вогнепровідного шнурів).  Допускається  зберігання  цих  вибухових   матеріалів   в   одному приміщенні,  але  в різних сейфах.  Сейфи повинні розміщуватися на відстані, яка виключає передавання детонації.
15.1.1.9.    На  підприємствах повинні забезпечуватися умови для випробувань  і  знищення  вибухових  матеріалів.  З   цією   метою обладнуються  полігони і лабораторії,  проекти яких погоджуються з органами Держнаглядохоронпраці і органами внутрішніх справ.
15.1.1.10.    При  здійсненні  на  базисному  складі  операцій з видавання вибухових матеріалів підривникам  і  приймання  від  них невикористаних   ВР  і  ЗІ  приміщення,  в  якому  проводяться  ці операції, повинно знаходитися поблизу в'їзду (входу) на склад, але не  ближче 20 м від сховищ вибухових матеріалів,  споруджуватися з неспалимих матеріалів і розділятися на дві частини для  зберігання ВР  і  ЗІ  суцільною  неспалимою  цегельною  або  бетонною  стіною (товщиною не менш 25 см). Його необхідно обладнати двома тамбурами для видавання-приймання вибухових речовин і засобів ініціювання.
     Крім того, повинні виконуватися такі умови:
     загальна кількість  матеріалів  усіх  найменувань у вказаному приміщенні не повинна перевищувати 3  т,  у  т.ч.  детонаторів  не більше 10 тис.шт.;
     ящики з детонаторами повинні розміщуватися на  стелажах  біля зовнішньої стіни сховища.
     15.1.1.11. У  постійних  і  тимчасових   видаткових   складах розкупорювання  тари і видавання вибухових матеріалів підривникам, а також приймання від них невикористаних ВР і ЗІ слід проводити  в окремих  приміщеннях,  у  тамбурах сховищ або в будинку підготовки ВМ.  При цьому,  для видавання детонаторів необхідно встановлювати стіл  із  закраїнами,  оббитий  брезентом  по  повсті  або гумовою пластиною  завтовшки  не  менше  3  мм,   і   стіл   для   різання детонаційного і вогнепровідного шнурів.  Для усунення небезпечного впливу   на   електродетонатори   зарядів   статичної    електрики відповідний стіл повинен бути заземлений.
     Виготовлення (підготовка)  бойків  з  детонаційного  шнура  у випадку  видавання-приймання  вибухових  матеріалів  на  базисному складі повинно проводитися в окремому будинку (приміщенні).
15.1.1.12.    У  сховищах  складів  ВМ  повинна бути підлога без щілин, рівна, а стіни - побілені або пофарбовані.
     Кожне сховище   повинно   провітрюватися   і  захищатися  від проникання води і  снігу.  Сховища  вибухових  матеріалів  повинні забезпечуватися припливно-витяжним природним провітрюванням.
     Усередині приміщень повинні встановлюватися термометри.
15.1.1.13.    Постійні  і  тимчасові  склади ВМ повинні мати два види освітлення - робоче і резервне (аварійне).
15.1.1.14.    У  сховищах  складів  ВМ  стелажі  для  ВР  і ЗІ і штабелі для вибухових матеріалів повинні бути віддалені  від  стін щонайменше на 20 см,  а від підлоги - щонайменше на 10 см.  Ящики, мішки з ВР необхідно розміщувати на настилах.  Висота  штабеля  не повинна  перевищувати  2  м.  По ширині штабеля можна розміщати не більше  двох  мішків  (ящиків)  так,  щоб  вільно   забезпечувався підрахунок місць.
     При використанні             засобів              механізації вантажно-розвантажувальних операцій дозволяється зберігати ящики і мішки з ВР у пакетах на піддонах,  у т.ч.  у кроквяних контейнерах до  двох ярусів заввишки.  Порядок розміщення піддонів і кроквяних контейнерів визначається проектом.  При цьому  максимальна  висота штабелів не повинна перевищувати 2, 6 м.
     Між штабелями,  в  т.ч.  із  кроквяними  контейнерами,   слід залишати проходи завширшки не менше 1,3 м і стелажами - 1 м.
     15.1.1.15. На  стелажах  ящики,  мішки  та   інші   місця   з вибуховими  матеріалами повинні розміщуватися не більше ніж по два у висоту і в штабелях (кроквяних контейнерах)  у  відповідності  з вимогами стандартів (ТУ).  Розкриті місця з вибуховими матеріалами груп В, С і димного пороху повинні розміщуватися тільки в один ряд по  висоті.  Висота  верхніх  полиць стелажів для зазначених ВМ не повинна перевищувати 1,7 м і для інших - 2 м.
     Відстань між  кожними двома полицями повинна бути такою,  щоб між ящиками (мішками) з вибуховими матеріалами і полицями над ними залишилися  зазори  не менше 4 см.  По ширині полиці забороняється ставити ящики більше ніж у два ряди, а при розміщенні біля стін за відсутності проходу - більше ніж в один ряд.
     Головки залізних  цвяхів  і  болтів,  що  застосовуються  для укріплення полиць у сховищах ВМ, необхідно утоплювати повністю.
     Дошки полиць стелажів повинні  настелятися  з  проміжками  до 3 см. Нижня полиця повинна бути суцільною.
15.1.1.16.    Біля камер, стелажів і штабелів на складі ВМ мають бути вивішені таблички із зазначенням: найменування вибухових  речовин  і  засобів  ініціювання,  їх кількості, номерів партій, дати виготовлення і гарантійного строку зберігання.
     15.1.1.17. Електродетонатори,   електрозварювальні  трубки  і електрозапальники,  а також вироби, що їх містять, з ВР на складах і   в   інших   місцях  зберігання  вибухових  матеріалів  повинні знаходитися лише в заводській або спеціально призначеній  упаковці (тарі).
15.1.1.18.    Запалювальні і контрольні трубки виготовляються  в приміщенні будинку підготовки вибухових матеріалів, відокремленому від приміщення  підготовки  ВР  капітальною  стіною  з  неспалимих матеріалів  або (при спалимих матеріалах) стіною,  оштукатуреною і покритою неспалимою фарбою,  а у підземних  складах  -  в  окремих камерах для виготовлення запалювальних трубок.
     Стіл, на  якому  виготовляються  запалювальні  і   контрольні трубки,  при роботі кількох підривників має бути поділений по всій довжині поперечними дерев'яними щитками.
     Підлогу приміщень   у   місцях   виготовлення   і  зберігання запалювальних  і   контрольних   трубок   (контрольних   відрізків вогнепровідного шнура) необхідно покрити м'якими килимками.
     Заготовлені запалювальні трубки  слід  зберігати  в  сховищах складу  ВМ  (роздавальній  камері)  у  металевих  або  дерев'яних, оббитих металевими листами ззовні,  ящиках (шафах, касетах і т.п.) з   м'якою   прокладкою  в  середині.  Ящики  повинні  закриватися кришками.
15.1.1.19.    Температура  в сховищах складів і контейнерах з ВР на основі аміачної селітри не повинна перевищувати + 30 град.C.
15.1.1.20.    При  зберіганні вибухових матеріалів у контейнерах на майданчиках, допускається їх розміщення в два яруси.
     15.1.1.21. Для   кожного   постійного   складу   ВМ   повинен розроблятися план ліквідації аварії,  який визначає порядок дій  в аварійних  ситуаціях.  Такі  плани  для  складів  (крім підземних) підлягають затвердженню керівником підприємства  (шахти,  рудника, кар'єру і т.  п.) за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці.  Для підземних складів ВМ заходи щодо  ліквідації  можливих  аварій повинні включатися до загального плану ліквідації аварії.
15.1.1.22.    При ремонті місць зберігання вибухових  матеріалів вони  повинні  звільнятися  від  ВР,  ЗІ,  які необхідно тимчасово розміщати  в  інших  сховищах  (на  майданчиках).   Якщо   сховище розділено на частини капітальною стіною, то на час ремонту в одній з них допускається зберігання ВМ у другій частині.

15.1.2.    Поверхневі і напівзаглиблені постійні склади ВМ 15.1.2.1. Поверхневі   постійні  склади  повинні  відповідати таким вимогам: мати відповідні канави; дороги і під'їзні шляхи повинні бути чистими і справними; сховища слід  розташовувати  так,  щоб  забезпечувати вільний підхід і під'їзд до кожного з них; відстань між  окремими  сховищами,  а  також  між сховищами і різними будинками та спорудами на території  складу  і  поза  ними повинна бути не менше встановлених протипожежних розривів; склади повинні  огороджуватися  і  мати  заборонену  зону  на відстані  від  огорожі  не  менше  50  м.  Межі забороненої зони і порядок її використання визначаються  адміністрацією  підприємства за  узгодженням  з органами внутрішніх справ.  На межі забороненої зони встановлюються огорожа і попереджувальні знаки.
15.1.2.2.    На  території  складів  дозволяється  розташовувати лише такі споруди: сховища вибухових речовин; сховища засобів ініціювання; майданчик для ВР або ЗІ в контейнерах; будинок (приміщення) для видавання вибухових матеріалів; допоміжне приміщення (сховище, майданчик); будинок для підготовки вибухових матеріалів; пункти виготовлення  найпростіших гранульованих і водомістких
ВР,  а також пункти  підготовки  ВР,  заводського  виробництва  до механізованого зарядження;
     лабораторію; вартові вежі, приміщення для сторожових собак; вежі (щогли, стовпи) з ліхтарями, прожекторами і т.п.; сарай для протипожежних засобів; протипожежні водоймища; прохідні будинки.
15.1.2.3.    За забороненою зоною  складу  в  межах  небезпечної зони дозволяється розміщувати тільки: полігон для випробовувань і  знищення  вибухових  матеріалів, спалювання тари; караульне приміщення; адміністративно-побутове приміщення   для   персоналу,   який обслуговує склад; пункти обслуговування і заправлення засобів механізації; котельні, склади палива; водопровідні і каналізаційні насосні станції; трансформаторні станції; убиральні.
     Сарай або навіс для зберігання тари допускається  розміщувати
в межах забороненої зони не ближче 25 м від огорожі складу.
15.1.2.4.    Відстань від огорожі до найближчого сховища повинна бути  не меншою ніж 40 м.  У гірських місцевостях ця відстань може бути зменшена за узгодженням з органами внутрішніх справ.
     Огорожу необхідно   виготовляти  з  колючого  дроту,  дерева, цегли,  каміння, металу. Висота огорожі повинна бути не менше 2 м.  По  верху  огорожі з дерева,  цегли,  каміння,  металу на металеві стрижні висотою щонайменше 0,5 м повинен натягуватися колючий дріт у чотири нитки.
15.1.2.5.    На території складу  і  забороненої  зони,  навколо них,  дерева  і  чагарники  повинні  бути  вирубані,  суха  трава, зарості, хмиз та інші легкозаймисті речі зібрані та прибрані.
15.1.2.6.    Сховища ВР постійних складів повинні бути обладнані неспалимими матеріалами.
     В окремих   випадках   з   дозволу  органів  Держпожежнагляду допускається  влаштування  рублених  або  каркасно-засипних   стін сховищ.  При  влаштуванні  каркасно-засипних  стін  і  перегородок дозволяється  застосовувати  бетон,  шлак  або  тирсу,   просочену вапняним молоком, як засипку.
     Стіни каркасно-засипних   і   рублених    сховищ    вибухових матеріалів  і  перегородки  повинні  бути оштукатурені або покриті неспалимою речовиною.
     У місцевостях   з   сухим   кліматом   дозволяється  зведення глинобитних сховищ, а також сховищ із сирцевої або саманної цегли.
     Дахи сховищ  повинні  бути споруджені з неспалимих матеріалів або покриті неспалимою речовиною усередині і ззовні.
     Сховище необхідно влаштовувати так, щоб температура повітря в них не могла підніматися вище 30 градусів. Кожне із сховищ повинно мати    горищне   приміщення   (при   залізобетонних   перекриттях влаштування горищних приміщень необов'язкове).
     15.1.2.7. Підлога   у   сховищах   повинна  бути  дерев'яною, бетонною,  асфальтованою або глинобитною.  У сховищах  для  димних порохів підлогу необхідно покривати м'якими матами.
     15.1.2.8. У  сховищах,  призначених  для   видачі   вибухових матеріалів дрібними партіями,  необхідно обладнати не менше одного тамбура.  Тамбур повинен мати площу 2 х 2  м  і  споруджуватися  з неспалимих  матеріалів.  Вхід через тамбур слід обладнати не менше ніж двостулчастими дверима,  які відкриваються назовні: одні з них ведуть  ззовні  в тамбур,  другі - з тамбура до сховища.  Зовнішні двері повинні бути суцільними, оббитими покрівельною сталлю. Другі двері повинні бути гратчастими, дерев'яними.
     У сховищах,   які   мають   рампи   і   засоби    механізації вантажно-розвантажувальних  робіт  (електронавантажувачі  та ін.), улаштування  тамбурів  необов'язкове,  але  одні  і  другі   двері підлягають установленню.
     15.1.2.9. Кількість входів до  сховища  вибухових  матеріалів слід  визначати,  виходячи з розрахунку,  щоб максимальна відстань від входу до сховища до найвіддаленішої точки одного приміщення по проходах    була    щонайбільше    15    м   і   при   механізації вантажно-розвантажувальних робіт - 25 м.
     15.1.2.10. Вікна   сховищ   необхідно  обладнувати  сталевими гратами,  виготовленими з прутика діаметром щонайменше 15 мм, який підлягає зварюванню в кожному перехресті,  з утворенням комірок не більше 150 х 150 мм. Кінці прутиків повинні замуровуватися в стіну на глибину щонайменше 80 мм.  Грати слід покривати світлою фарбою.  Шибки вікон,  які виходять на сонячний бік,  повинні бути матовими або  покриватися  білою  фарбою.  Співвідношення  світлої поверхні вікон до площі підлоги повинно становити від 1:25 до 1 : 30.
15.1.2.11.    У  горищних  приміщеннях  забороняється зберігання будь-яких  речей  або  матеріалів.  Вхід   на   горище   необхідно забезпечувати по сходах, встановлених ззовні будинку.
15.1.2.12.    Входи до сховища і на горище повинні зачинятися на замок і опломбовуватися або опечатуватися.
15.1.2.13.    Освітлення  складу  ВМ  повинно  бути  таким,  щоб підступи  до  нього  і сховищ вибухових матеріалів були освітлені.  Освітлення допускається здійснювати по периметру огорожі.
15.1.2.14.    Робоче  освітлення складу ВМ повинно здійснюватися лампами (світильниками) напругою до 220 В.
     Як резервне   (аварійне)   освітлення   для   сховищ   складу дозволяється застосовувати рудникові акумуляторні світильники  або ліхтарі  з  сухими  батареями  (при металевих корпусах - у гумових чохлах).
     Використовувати ручні  переносні  лампи,  які  живляться  від електромережі, у всіх приміщеннях складу не дозволяється.
     Якщо видавання  вибухових  матеріалів  проводиться  тільки  у світлі години доби, електроосвітлення сховищ необов'язкове.
15.1.3.    Поверхневі і напівзаглиблені тимчасові склади ВМ
15.1.3.1.    Сховища тимчасових складів ВМ можуть бути дощаними, глинобитними, земляними і т.п.
     Під сховища складів дозволяється пристосовувати невикористані будівлі,  сараї, землянки і т.п. приміщення. Ці приміщення повинні провітрюватися  і  захищатися  від  попадання  в них дощу і снігу.  Топки печей,  які є у пристосованих для сховищ  будинках,  повинні бути замуровані.
15.1.3.2.    У тимчасових складах:
     підлога може бути дерев'яною, бетонною або глинобитною;
     дерев'яні стіни  і  дахи  повинні  покриватися  вогнезахисною
речовиною;
     огорожу дозволяється споруджувати із  жердин,  дошок  і  т.п.  матеріалів, при чому висота огорожі повинна бути не менше 2 м;
     влаштування водоймищ необов'язкове;
     влаштування тамбурів   необов'язкове,   двері   можуть   бути
одинарними;
     робоче освітлення   всередині   сховищ   може   здійснюватися рудниковими акумуляторними світильниками або  ліхтарями  з  сухими батареями (при металевих корпусах - у гумових чохлах);
     у приміщеннях,  що  пристосовуються,  можуть  бути  збережені існуючі розміри дверей і вікон;
     у всьому іншому до  тимчасових  складів  висуваються  такі  ж вимоги, як і до постійних складів.
15.1.3.3.    Тимчасові склади  ВМ,  які  влаштовуються  в  межах міста  (проходка  виробок  при  будівництві  метрополітену  тощо), можуть  розміщуватися  у  сухих  підвалах,  що  провітрюються,   в будинках, які не використовуються, або в спеціально заглиблених до 2,5 м приміщеннях із засипкою по верху щонайменше 2  м,  ВР  і  ЗІ повинні зберігатися у приміщеннях, відокремлених одне від одного і від приміщення підготовки вибухових матеріалів цегляною (бетонною) стіною завтовшки щонайменше 25 см.

15.1.4.    Поверхневі і напівзаглиблені короткочасні склади ВМ 15.1.4.1. Для  проведення  робіт  короткочасного   характеру, зберігання вибухових матеріалів допускається: у будівлях,  які не використовуються,  сараях,  землянках  та ін.; в залізничних вагонах; на суднах; на автомобілях, причепах і візках; у палатках, шатрах і печерах; на майданчиках біля місць проведення підривних робіт.
     15.1.4.2. На  короткочасних  складах  ВМ повинні виконуватися
вимоги п.  15.1.3.2  цієї  інструкції.  При  цьому,  необов'язкові влаштування громовідводу,  освітлення, телефонного зв'язку, канави біля огорожі складу і очищення зони навколо складу ВМ від дерев. У всьому іншому повинні бути виконані відповідні вимоги, передбачені цією Інструкцією.
     Огорожу короткочасних  складів  дозволяється  робити  висотою щонайменше 1,5 м і не ближче 20 м від  найближчої  стіни  сховища.  Відстань   від   огорожі  до  вартового  приміщення  повинна  бути щонайменше 15 м.
     Дерев'яні стіни   сховищ   короткочасних   складів  ззовні  і зсередини  необхідно  покривати  вапняно-соляним  розчином  трьома шарами.  Дах,  стеля  і  конструкції  горищних  перекриттів складу повинні  бути  неспалимими   або   також   покриті   вогнезахисною речовиною.
     15.1.5. Зберігання   вибухових   матеріалів  на  автомобілях,
причепах і візках
     15.1.5.1. На        роботах       пересувного       характеру (сейсморозвідування,  розчищення траси для лісових доріг  і  т.п.) допускається   зберігання   вибухових   матеріалів  на  спеціально обладнаних  автомобілях,  причепах,  візках  і  санях   (пересувні склади).
     15.1.5.2. Пересувний  склад  повинен  являти   собою   міцний фургон,  встановлений  і  капітально  закріплений  на  автомобілі, візку, причепі, санях.
     Фургон необхідно   споруджувати  з  дюралюмінію  або  дерева, обшитого ззовні  металевими  листами  і  покритого  з  усіх  боків вогнезахисною речовиною.
     Такий склад ВМ може бути самохідним або несамохідним.
     У передній  частині кузова (у правому нижньому кутку) повинен бути розміщений ящик (відсік) для засобів  ініціювання  з  дверима для їх завантаження із зовнішнього боку кузова.  Цей ящик (відсік) повинен бути зсередини оббитий м'яким матеріалом  (повстю,  гумою, поролоном і т. ін.). Конструкція ящика (відсіку) повинна виключати передачу детонації вибуховим речовинам у  випадку  непередбаченого вибуху найбільшої кількості засобів ініціювання.
15.1.5.3.    Навантаження (вивантаження) вибухових речовин треба провадити   через  двері,  розташовані  з  правого  боку  фургона.  Допускається розташування дверей у задній стінці фургона за  умови обладнання   сигналізацією,   виведеною  до  кабіни  транспортного засобу, яка спрацьовує при відкриванні дверей.
     Двері відсіків  для ЗІ і ВР повинні бути забезпечені врізними замками  і  пристосуваннями,  які  перешкоджають  відкриттю  їх  у випадку виходу із зачіпки замків.
     15.1.5.4. Освітлення    фургона     повинно     здійснюватися світильниками,  плафон  яких  встановлюється  у  верхній  передній частині кузова,  із  зовнішньою  електропроводкою,  прокладеною  у захисному кожусі.
     Електричні проводки усередині кузова не допускаються.
15.1.5.5.    У  кузові пересувного складу повинні бути обладнані вікна  з  запірними  гратами.  Вікно  в  передній  стінці  фургона необхідно    влаштовувати   на   рівні   заднього   вікна   кабіни транспортного засобу.
     Пересувний несамохідний  склад повинен мати пристрій для його приєднання на жорсткій зчіпці до транспортного засобу, що здійснює буксирування.
15.1.5.6.    При транспортуванні несамохідного  складу  ВМ  маса причепу,  який буксирується, не повинна перевищувати половини маси транспортного засобу,  який буксирує, або трьох четвертин тягового зусилля тягача.

15.1.6.    Майданчик для зберігання вибухових матеріалів
15.1.6.1.    При проведенні підривних робіт для охорони об'єктів від  пошкодження  льодоходом  і  паводковими  водами  допускається короткочасне (не більше місяця) зберігання вибухових матеріалів на спеціальних   майданчиках,   для   проведення   масових   вибухів, геофізичних і інших разових робіт, строк короткочасного зберігання ВР не повинен перевищувати трьох місяців. ВР необхідно розміщувати на дерев'яному настилі висотою щонайменше 20 см від  землі  і  під навісом або брезентовим покриттям.
15.1.6.2.    Строки  і  порядок  тимчасового  зберігання  ВМ  на майданчиках  при меліоративному будівництві можуть встановлюватися керівниками будівельних організацій  за  узгодженнями  з  органами Держнаглядохоронпраці  і внутрішніх справ,  але в усіх випадках не повинні  перевищувати  2   років   при   щорічній   перереєстрації майданчиків і прийманні їх в експлуатацію.
15.1.6.3. При зберіганні вибухових  матеріалів  на  площадках засоби ініціювання розміщують на окремих майданчиках (у палатках), розташованих на відстані,  безпечній за передачею детонації в разі прийняття ЗІ за активний заряд.

15.1.7.    Приміщення з сейфами, приміщення-сейфи
     15.1.7.1. У  наукових   і   учбових   організаціях   вибухові
матеріали   повинні  зберігатися  в  приміщеннях  із  сейфами  або приміщеннях-сейфах. Такі приміщення повинні мати неспалимі стіни і перекриття.  У суміжних кімнатах,  а також кімнатах,  розташованих під і над приміщеннями, призначеними для зберігання ВМ, не повинно бути  робочих  місць з постійним перебуванням людей.  Від сусідніх приміщень ці кімнати  слід  відгороджувати  капітальною  стіною  з цегли  або  бетону  завтовшки не менше 25 см.  Двері до приміщення необхідно  виготовляти  з   матеріалу   з   межею   вогнестійкості щонайменше 45 хв.
     Сейф для  зберігання   засобів   ініціювання   повинен   бути футерований всередині м'яким матеріалом,  земляний і розміщений не ближче 2 м від сейфа з ВР.
15.1.8.    Підземні і напівзаглиблені склади ВМ
15.1.8.1. Зберігання  вибухових матеріалів у підземних умовах повинно здійснюватися в окремо  влаштованих  виробках-камерах  або комірках,  які необхідно розташовувати так, щоб вибух ВМ в одній з них не міг викликати детонації в сусідніх.
15.1.8.2. Підземний  склад повинен складатися з виробок,  які являють собою власне склад,  де  розташовані  камери  або  комірки зберігання  вибухових  матеріалів,  а  також  відвідних  виробок і допоміжних камер.
     До допоміжних належать камери:
     для перевірки     електродетонаторів     або     виготовлення запалювальних трубок і маркірування детонаторів;
     для видавання вибухових матеріалів;
     для розміщення засобів механізації вантажно-розвантажувальних
операцій;
     для зберігання касет і сумок;
     для розміщення електророзподільних пристроїв і  протипожежних засобів.   Перелічені  камери  можуть  розташовуватися  в  тупиках виробок, підвідних до складу.
     Підривні, контрольні  і  вимірювальні  прилади і пристрої,  а також касети і сумки в підземних поглиблених  складах  ВМ  повинні зберігатися на спеціальних стелажах або в шафах.
15.1.8.3.    Кожний  склад  ВМ  необхідно  обладнати  телефонним зв'язком   з   підприємством  або  прямим  телефонним  виходом  на диспетчера.
15.1.8.4.    При  обладнанні  підземних  складів  ВМ  автономною охоронною сигналізацією повинен забезпечуватися вивід  сигналу  на пульт чергового (диспетчера) підприємства.
15.1.8.5.    На складах біля вхідних дверей і в камері видачі ВМ повинні встановлюватися телефони.

15.1.9.    Вантажно-розвантажувальні майданчики 15.1.9.1. Навантажування    і    розвантажування    вибухових матеріалів повинно виконуватися в окремо відведеному і обладнаному у   відповідності    з    проектом    огородженому    місці    (на
вантажно-розвантажувальному    майданчику),    яке    охороняється озброєною охороною,  і під наглядом спеціально призначеної особи з числа допущених до керівництва або проведення підривних робіт.  На майданчик не допускаються особи,  які не мають відношення до таких робіт.  Керівники  підприємства,  які  здійснюють  навантаження чи розвантаження ВМ, забезпечують перерахунок усіх місць з вибуховими матеріалами, що надійшли, на місці вивантаження.
     15.1.9.2. Вантажно-розвантажувальний  майданчик  підприємства повинен відповідати таким вимогам:
     огороджуватися колючим дротом на відстані щонайменше 15 м від місця  навантаження  (вивантаження)  транспортних засобів.  Висота огорожі повинна становити щонайменше 2 м;
     освітлюватися в  темні  години  доби стаціонарним електричним освітленням або рудничими акумуляторними світильниками. Рубильники в  нормальному виконанні дозволяється розташовувати на відстані не ближче 50 м від  місця  навантаження  або  вивантаження  вибухових матеріалів;
     забезпечуватися необхідними протипожежними засобами;
     мати телефонний зв'язок з підприємством, залізничною станцією
(пристанню, портом і т.ін.),  органом внутрішніх справ і  пожежною
охороною.    Телефон   повинен   встановлюватися   у   приміщенні,
розташованому  не  далі  як  за  50  м  від   місця   навантаження
(вивантаження) вибухових матеріалів.
     Вантажно-розвантажувальний майданчик повинен бути прийнятий в експлуатацію комісією підприємства за участю представників органів Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду і внутрішніх справ.
15.1.10.    Протипожежна охорона постійних складів ВМ
15.1.10.1.    Усі  склади  повинні  бути  споряджені  достатньою кількістю протипожежних засобів (насосів,  вогнегасників,  бочок з водою, ящиків з піском, драбин і відер).
     Кількість і   номенклатура   протипожежних   засобів   і   їх розташування  встановлюються  місцевими  органами пожежної охорони згідно з обсягом і ступенем вогнестійкості складських приміщень.
     Пожежні водойми    складів   ВМ   повинні   мати   насоси   з електроприводом і дистанційним пуском із вартового приміщення.
     В окремих   випадках,   за   згодою   з   місцевими  органами Держнаглядохоронпраці і пожежного нагляду, допускається обладнання складів автомотопомпами.
     15.1.10.2. Склади  повинні  бути  забезпечені   протипожежним водопроводом або водоймищем утепленого типу,  із зручним під'їздом до нього.  Місцезнаходження пожежних гідрантів та водоймищ повинні бути позначені покажчиками, а у нічний час - освітлені.
15.1.10.3.    Всі будівлі, розміщені на території складу, в т.ч.  і вартові вежі, обладнуються засобами захисту від блискавки.
15.1.10.4.    У кожному складі повинна бути вивішена  Інструкція про  дотримання  вимог  пожежної  безпеки,  а  також  про  порядок користування і утримання протипожежних засобів і заходи на випадок виникнення пожежі.
15.1.10.5.    При обладнанні вартового приміщення  повинні  бути виконані  всі протипожежні норми і,  крім того,  на димових трубах повинні   бути   встановлені   іскрогасні   сітки.   Забороняється користуватися саморобними електричними нагрівальними приладами.
15.1.10.6.    При виникненні пожежі на  території  складу,  його охороною  вживаються негайні заходи для гасіння вогню з одночасним викликом пожежної команди і повідомленням  завідуючого  складом  і органів  внутрішніх справ.  При неможливості запобігання поширенню вогню безпосередньо на складі ВМ всі  люди  негайно  повинні  бути виведені на безпечну відстань.
     15.1.10.7. Забороняється  на  території  складу   розпалювати вогонь  і  палити,  захаращувати  підходи та під'їзди до будинків, споруд  та  засобів  пожежогасіння,  будувати  тимчасові  споруди, складувати   будь-які   матеріали  у  протипожежних  розривах  між будинками та спорудами.
     15.1.10.8. На    території    складу   і   в   сховищах   для освітлювальної проводки повинні застосовуватися броньовані кабелі.  Допускається   застосування   кабелів   гумових   гнучких   або  у поліхлорвініловій оболонці.  Підвішування проводів і  кабелів  над сховищами забороняється.
     15.1.10.9. Нагляд за  справним  станом  пожежного  інвентарю, обладнання   і  за  суворим  дотриманням  встановлених  запобіжних заходів повинен здійснюватися  завідуючим  складом  і  начальником пожежної охорони підприємства.
15.2.    Місця зберігання ВМ (крім ящиків, сейфів, короткочасних складів,  які розташовані поблизу місць ведення  підривних  робіт) повинні  бути  прийняті комісіями,  що складаються з представників
підприємств-власників,   органів   внутрішніх   справ    (міліції,
пожежного   нагляду),   органів  Держнаглядохоронпраці.  Приймання
повинно оформлятися  актом,  у  якому  зазначається  відповідність місця зберігання технічним проектам на такі об'єкти.
     15.3. Для   отримання   дозволу   на   зберігання   вибухових матеріалів,  у  тому  числі  і на відкриття майстерень,  керівники підприємств,  установ  і   організацій   надсилають   до   органів внутрішніх справ клопотання, до яких додаються:
     свідоцтво органів Держнаглядохоронпраці на експлуатацію місця зберігання ВМ (додаток 28);
     паспорт складу вибухових матеріалів (на  кожний  постійний  і тимчасовий  стаціонарні  склади  ВМ)  (додаток 29) і акт приймання місця  зберігання  ВМ  в  експлуатацію  (за  відсутності  паспорта додаються схема складу і план прилеглої місцевості в радіусі, який відповідає безпечній відстані,  розрахованій за ударною повітряною хвилею від найбільшого за місткістю сховища ВМ,  а для пересувного складу - зазначається район, який обслуговується складом);
     список осіб, що будуть мати доступ до вибухових матеріалів чи охороняти їх (прізвища, імена, по батькові, роки, місця народження та проживання, відомості про попередню трудову діяльність, довідки (висновки)  медичних  установ  (ЛКК),  що  такі  особи  за  станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи);
     платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг,  пов'язаних з видачею дозволу на зберігання вибухових матеріалів.
15.4.    Порядок зберігання  ВМ  у  дільничних  пунктах,  ящиках (сейфах),  розташованих поблизу місць ведення підривних робіт, а у наукових і  учбових  організаціях,  у  приміщеннях  із  сейфами  і приміщеннях-сейфах   -  визначається  інструкціями,  затвердженими керівниками    підприємств    за    узгодженням     з     органами Держнаглядохоронпраці України.
15.5.    У наукових і учбових організаціях виготовлені  вибухові матеріали  зберігаються в спеціально призначених для цього сейфах.  Не  допускається  спільне  (в  одному  сейфі)   зберігання   щойно виготовлених  вибухових  матеріалів  з  вибуховими  речовинами або засобами ініціювання,  на які вже є  дозвіл  Держнаглядохоронпраці України про допуск до застосування.
15.6.    На  складах  ВМ  сховища  з  вибуховими  речовинами  та засобами  ініціювання  мають зачинятися на замки і опломбовуватися або  опечатуватися.  У  витратних  складах  ВМ,  де   здійснюється цілодобове    чергування    роздавальників,    опломбування    або опечатування сховищ може не проводитися.
15.7.    Розпаковані  ящики,  коробки і контейнери з ВМ у місцях зберігання повинні бути закриті кришками або зав'язані.
15.8.    У разі припинення робіт, пов'язаних з використанням ВМ, на строк понад шість місяців вибухові матеріали, які залишилися на складі, мають бути вивезені на інший склад вибухових матеріалів.

16.    Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів

     16.1. Підприємство  зобов'язане  вести  облік  надходжень   і витрат   вибухових   матеріалів  на  складах  ВМ  у  книзі  обліку надходжень і  витрат  вибухових  матеріалів  (додаток  30),  а  на складах  і  в роздавальних камерах,  з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ,  - у  книзі  видачі  і  повернення вибухових матеріалів (додаток 31).  Книги,  які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані,  прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держнаглядохоронпраці України.
16.2.    У  книзі  надходжень  і  витрат вибухових матеріалів їх облік  ведеться  за  кожним  найменуванням  окремо,  а   кількість витрачених  вибухових  матеріалів за кожним найменуванням має бути підрахована і записана в книгу на кінець поточної доби.  Записи  в книзі   робляться  лише  про  ті  вибухові  матеріали,  щодо  яких відбулась кількісна зміна за добу.
16.3.    У  книзі  видачі  і  повернення  вибухових матеріалів у кінці  поточної  доби   підраховується,   скільки   і   яких   (за найменуваннями)  вибухових  матеріалів  витрачено,  і  під  рискою фіксується   їх   видаток   (відпущені   вибухові   матеріали    з відрахуванням повернених).
     У разі  проведення  масових  вибухів  допускається  видавання вибухових матеріалів безпосередньо на місцях робіт з оформленням в окремому,  призначеному для цього,  примірнику  такої  книги.  При цьому  дані про витрати ВМ повинні бути у викладеному вище порядку зазначені  в  основному  примірнику  книги  надходжень  і   витрат вибухових   матеріалів,   що   знаходиться   на  складі  вибухових матеріалів.
16.4.    Доставлені  в місця зберігання вибухові матеріали мають бути поміщені в сховища,  на майданчики тощо  і  оприбутковані  за відправними    заводськими    (транспортними)    документами   або нарядом-накладною чи нарядом-путівкою (додатки 32,33).
     16.5. Наряд-накладна    служить    для   відпуску   потрібних матеріалів з одного місця зберігання до іншого.
     Наряд-накладна повинна виписуватися бухгалтерією підприємства (шахти, рудника, кар'єру і т.п.), у віданні якого перебуває склад, що  відпускає  вибухові  матеріали,  у  чотирьох примірниках,  які підписуються   відповідним   керівником   і   головним   (старшим) бухгалтером,  реєструються  у  спеціальній  книзі  бухгалтерії  із зазначенням  порядкового  номера,  дати  видачі   й   найменування одержувача.
     Наряд-накладна повинна видаватися бухгалтерією одержувачу для пред'явлення  на  склад  разом з дорученням на одержання вибухових матеріалів.
     Завідуючий складом   (роздавальник),   відпустивши   вибухові матеріали,  один примірник наряду-накладної зобов'язаний зберігати на  складі,  другий  примірник  - видати одержувачу як супровідний документ і два примірники  з  дорученням  одержувача  передати  до бухгалтерії. Один з них залишається при бухгалтерському проведенні для списання вибухових матеріалів зі складу, а другий - з рахунком або авізо підлягає відправленню одержувачу.
     Під час передавання вибухових матеріалів з одного  складу  до іншого,  одного  і  того  ж  підприємства,  наряд-накладна повинна виписуватися в трьох примірниках.  Завідуючий складом, відпустивши вибухові   матеріали,  два  примірники  зобов'язаний  залишити  на складі, а один - видати одержувачу як супровідний документ.
     При доставці   вибухових   матеріалів   зі  складу  на  склад постачальник,   який   одержав   ВМ,    і    завідуючий    складом (роздавальник),   котрий  видав  вибухові  матеріали,  зобов'язані розписатися в наряді-накладній про одержання  і  видачу  вибухових матеріалів.
     За нарядами-накладними  також  мають  відпускатися   вибухові матеріали   постачальникам   зі   складу  для  перевезення  їх  до дільничних пунктів зберігання на масові вибухи.  У таких  випадках наряд-накладна   може  підписуватися  керівником  підривних  робіт підприємства  (шахти,  рудника,  кар'єру)  або  начальником   цеху
(служби)  підривних  робіт у двох примірниках.  Завідуючий складом (роздавальник),  відпустивши затребувані вибухові матеріали,  один примірник   наряду-накладної  зобов'язаний  зберігати  на  складі, другий - видати постачальнику як супровідний документ.
16.6.    Наряд-путівка  на здійснення підривних робіт призначена для     відпускання     вибухових      матеріалів      підривникам (майстрам-підривникам).
     Наряд-путівка повинна  підписуватися   начальником   дільниці (цеху),  на якій проводяться підривні роботи, або його заступником (прорабом, старшим майстром і т.п.)
     Після підривних робіт підривник (майстер-підривник),  на ім'я якого виписана наряд-путівка,  і особа, відповідальна за технічний огляд,  яка  керувала  роботами на зміні,  зобов'язані підтвердити своїми  підписами  в  наряді-путівці  фактичну  витрату  вибухових матеріалів  за  призначенням,  наряд-путівку  необхідно  повернути роздавальнику,   завідуючому   складом   ВМ.   Залишки   вибухових матеріалів після закінчення робочої зміни з наряд-путівкою повинні бути здані на  склад  ВМ  (роздавальні  камери,  дільничні  пункти зберігання).  У  виняткових  випадках  порядок повернення залишків вибухових матеріалів і нарядів-путівок  з  урахуванням  конкретних умов    може    бути    змінений   за   узгодженням   з   органами Держнаглядохоронпраці України.
     Вибухові матеріали    не   повинні   видаватися   підривникам (майстрам-підривникам),  які не звітували  про  витрачання  раніше отриманих вибухових матеріалів.
     Наряд-путівка є на складі підставою для  записування  виданих ВМ у книгу обліку і повернення таких матеріалів, а заповнена після закінчення роботи - для списування їх за книгою обліку  надходжень і витрат вибухових матеріалів.
16.7.    Реєстрація індивідуальних заводських номерів  вибухових речовин при видаванні підривникам має здійснюватися в книзі обліку їх видачі і повернення.  Електродетонатори і капсулі-детонатори  в металевих  гільзах допускається маркувати спеціальними пристроями, що  означають  індекс  підприємства   і   номер   підривника,   із зазначенням у книзі обліку.
     У прибутково-видаткових  документах  не  допускаються  записи олівцем,  помарки  і  підчищення  записів,  а будь-які виправлення повинні  проводитися  проставленням  нових  цифр.  Кожну  поправку необхідно обумовити і ставити підпис особи, яка її внесла.
16.8.    На складі ВМ повинні бути  зразки  підписів  осіб,  які мають   право  підписувати  наряди-путівки  і  наряди-накладні  на відпуск вибухових матеріалів,  а також зразки підписів осіб, котрі мають право підтверджувати їх фактичне витрачання. Зразки підписів повинні бути засвідчені керівником підприємства  (шахти,  рудника, кар'єру і  т.п.).  Відпуск  вибухових  матеріалів  за  зазначеними документами, підписаними іншими особами, забороняється.
16.9.    Порядок  обліку  вибухових  матеріалів  у  роздавальних камерах повинен бути аналогічним встановленому для складів ВМ.
     16.10. У    порядку,    встановленому    наказом    керівника підприємства,  на  базисному  складі  ВМ  допускається  здійснення операцій  з видавання підривникам (майстрам-підривникам) вибухових матеріалів для проведення підривних  робіт  і  приймання  від  них лишків вибухових матеріалів.
16.11.    Для одержання вибухових матеріалів,  які прибувають на залізничну станцію,  пристань,  інший транспортний пункт, керівник підприємства зобов'язаний направити відповідального  за  приймання працівника з дорученням у супроводі озброєної охорони.
     16.12. Бухгалтерія   підприємства   повинна    вести    облік надходжень    і    втрат    вибухових   матеріалів   на   підставі прибутково-видаткових документів, які подаються завідуючим складом ВМ.
16.13.    Перевірка правильності обліку,  зберігання і наявності таких матеріалів на складах повинна проводитися щомісячно особами, призначеними керівником підприємства (шахти,  рудника,  кар'єру  і т.п.), і періодично - представниками органів Держнаглядохоронпраці України та внутрішніх справ.
     При цьому  не допускається розпаковування нерозкритих ящиків, мішків,  пакетів,  коробок  і  контейнерів   при   непошкодженості упаковок і цілісності пломб.
     16.14. Перевірка        кількості         електродетонаторів, капсулів-детонаторів,    піротехнічних    реле,    інших   засобів
ініціювання в  розкритих  ящиках  повинна  проводитися  в  тамбурі сховища,  в  окремій  камері  або поза сховищем.  При цьому вироби повинні  викладатися  на  столи,  які  відповідають   встановленим вимогам.
     16.15. У  разі  виявлення  в  ході  перевірки   нестачі   або надлишків  вибухових  матеріалів  про  це  негайно  повідомляються керівники підприємства,  а також  органи  Держнаглядохоронпраці  і внутрішніх справ.

17.    Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів
17.1.    Охорона складів здійснюється для: забезпечення пропускного  режиму,  контролю  за  ввезенням  і вивезенням вибухових матеріалів; своєчасного запобігання    нападам    на    об'єкт,   спробам розкрадання, а також для вжиття заходів у разі стихійного лиха.
17.2.    Склад  постів,  їх  кількість  і  дислокація,  а  також порядок організації охорони стосовно конкретних умов  визначаються керівниками  підприємств  спільно  з місцевими органами внутрішніх справ і Службою безпеки України.
     17.3. Комплектування     особового     складу     підрозділів
воєнізованої  охорони  складів  ВМ  здійснюється  громадянами   не
молодше  21-річного  віку,  які  за  своїми фізичними і моральними даними спроможні володіти зброєю  і  забезпечувати  охорону  таких об'єктів.
17.4.    Територія складів має заборонену зону,  на  межах  якої установлюються  покажчики  з  написами "Заборонена зона",  "Прохід заборонений", "Палити заборонено", "Відкритий вогонь заборонений".  Відстань   між   покажчиками   в   конкретних  умовах  вирішується керівником підприємства в межах їх видимості.
     17.5. На   пересіченій   місцевості,  на  підходах  (дорогах, стежках),  що ведуть до складів вибухових матеріалів,  вивішуються попереджувальні  знаки,  які забороняють прохід (проїзд) сторонніх осіб до цих місць.
17.6.    Для  збільшення  огляду  і кращого проглядання постовим ділянок і підступів до складу  ВМ  із  внутрішнього  боку  огорожі встановлюються вартові вежі. Необхідність обладнання вартових веж, їх кількість і місце розташування в конкретних умовах визначаються за погодженням із органами внутрішніх справ.
17.7.    Стрільці охорони повинні мати переговорний зв'язок  між собою і вартовими приміщеннями, а вартові вежі мають бути оснащені пультом вмикання освітлення і звуковою сигналізацією.  На  зимовий час  вежі  забезпечуються  обігрівальними  апаратами  промислового виготовлення.
     17.8. Вартові   приміщення   повинні  знаходитися  за  межами огорожі складу на відстані щонайменше 50 м,  мати  надійний  радіо або   телефонний   зв'язок  з  пожежною  охороною,  адміністрацією підприємства,   установи,   організації   і   місцевими   органами внутрішніх справ.
17.9.    По периметру огорожі  базисного  складу  встановлюються периметральна   сигналізація  з  виведенням  звукових  сигналів  у вартове приміщення і на вартові вежі.  Освітлення складу вибухових матеріалів у нічний час здійснюється таким чином, щоб усі підступи до нього були добре освітлені.
17.10.    Охорона  базисних  та витратних складів ВМ озброюється нарізною  вогнепальною  зброєю,  а  в  разі  потреби   виділяються службові  собаки.  При  розробці дислокації постів у обов'язковому порядку передбачається виставлення постів охорони на  складах  ВМ, контрольно-пропускних  пунктах,  у  місцях  відкритого  зберігання вибухових матеріалів під накриттям,  на  майданчиках,  залізничних платформах тощо.
     17.11. Пропускний  режим  вводиться  на   всіх   базисних   і витратних складах ВМ і складається з таких основних заходів:
     встановлення порядку проходу  робітників  та  інших  осіб  на склад;
     встановлення порядку вивозу і виносу вибухових  матеріалів  з території складу;
     обладнання службових приміщень,  що  забезпечують  пропускний режим (вартових приміщень, контрольно-пропускних пунктів).
     Відповідальність за  правильну   організацію   і   здійснення
пропускного   режиму  несуть  керівник  підприємства  і  начальник
охорони.
17.12.    Вхід  робітників,  службовців  та  інших  осіб і в'їзд транспорту на територію складу ВМ, а також вихід і зворотний виїзд через встановлені контрольно-пропускні пункти здійснюються лише за перепустками встановленого  зразка.  Перепустки  за  строками  дії поділяються  на  постійні,  тимчасові    й    одноразові,   а   за призначенням - на матеріальні і транспортні (додатки 34,  35,  36, 37).
17.13.    Постійні перепустки видаються робітникам і службовцям, що  прийняті  на постійну роботу на підприємство за розпорядженням керівника  підприємства  або  його  заступника,   які   підписують перепустку.   Постійна   перепустка  видається  особисто  власнику перепустки під розписку в спеціальному журналі.  У разі звільнення працівника     постійна    перепустка    здається    адміністрації підприємства.
17.14.    Тимчасові перепустки видаються лише тим, хто працює на складі  (сезонним  робітникам,   особам   з   іспитовим   строком, командировочним і т.п.), на визначений строк.
     Тимчасова перепустка може видаватися без фотокартки.  У цьому разі   власник   перепустки  зобов'язаний  на  пропускному  пункті пред'являти разом  з  тимчасовою  перепусткою  паспорт  або  інший документ, що засвідчує особу.
17.15.    Одноразові  перепустки  для  проходу  відвідувачів  на склад  ВМ  видаються  за  розпорядженням  керівника підприємства і скріпляються печаткою.
     17.16. Оформлення    перепусток    здійснюється    лише   при пред'явленні документа,  що засвідчує особу (паспорт,  посвідчення особи з фотокарткою).
     17.17. Матеріальні  перепустки  видаються  на  право   вивозу (виносу)  матеріальних  цінностей  на  підставі  наряду-накладної, підписаної керівником підприємства або його заступником. Відібрані на контрольно-пропускних пунктах складів ВМ матеріальні перепустки з позначками на них про вивіз (винос) матеріальних цінностей,  які реєструються   в  книзі,  зберігаються  протягом  року  завідуючим складом ВМ, після чого знищуються за актом. Матеріальна перепустка дійсна  один  раз  і  тільки  в  день  її  видачі.  Вивіз  (винос) матеріальних цінностей за усним розпорядженням заборонений.
17.18.    Транспортні  перепустки  видаються  на  транспорт,  що обслуговує виробництво.  Транспортні перепустки не є підставою для перевезення  вибухових  матеріалів  зі складу.  Транспортні засоби сторонніх організацій на  територію  складів  ВМ  допускаються  за одноразовими транспортними перепустками,  що видані підприємствам.  Така перепустка одночасно є особистою одноразовою і для водія.
17.19.    Вантажники  та  інші  особи,  що  прямують  з машиною, пропускаються на територію складу ВМ і випускаються зі  складу  за одноразовими   перепустками.   Оформлення   і  видача  одноразових транспортних  перепусток  проводяться  на  підставі  розпорядження керівника   підприємства  або  його  заступника  при  пред'явленні подорожнього  листа  і  паспорта  (посвідчення).  Такі  перепустки підписуються керівником підприємства.
     17.20. Допуск   відвідувачів   на   склад   за   одноразовими перепустками  здійснюється,  як  правило,  тільки  вдень  під  час перебування там завідуючого складом ВМ.
17.21.    Допуск  на  право  розкриття і опечатування складів ВМ видається завідуючому складом ВМ або  іншим  особам  за  письмовим розпорядженням    керівника   підприємства.   Допуск   виписується працівником спецчастини,  підписується керівником  підприємства  і видається під розписку.
17.22.    Допуск на територію складу  ВМ  осіб,  що  перевіряють охорону складу,  здійснюється впродовж доби в супроводі начальника варти або осіб охорони, яким підпорядкована варта.
17.23.    На територію складів ВМ для виконання своїх функцій за посвідченнями    допускаються     лише     працівники     міліції, Держнаглядохоронпраці   України,   Служби   безпеки   України   та прокурорсько-слідчі працівники.
17.24.    Вартові  приміщення для постійних і тимчасових складів
ВМ мають бути обладнані для розміщення особового  складу  охорони, зберігання  вогнепальної  зброї і боєприпасів,  документації варти (охорони) і здійснення пропускного режиму.
     Обладнання приміщень,   пірамід   і   ящиків  для  зберігання вогнепальної  зброї  і  боєприпасів,  що  призначені  для  охорони складів  ВМ,  а  також порядок їх зберігання здійснюються згідно з вимогами, встановленими п. 11.5 цієї Інструкції.
     У вартових  приміщеннях  і  на  контрольно-пропускних пунктах складів ВМ повинні бути зразки  всіх  чинних  перепусток,  перелік осіб,  які  мають  право  допуску на територію складів ВМ,  список адрес і телефони  осіб,  відповідальних  за  облік,  зберігання  і використання  вибухових  матеріалів,  табель  постів  (для варти), правила  пожежної  безпеки,  книги  перевірки  несення  караульної служби, опис майна, що знаходиться в караульному приміщенні.
     Усі зразки чинних перепусток, списки вказаних вище осіб мають бути  в  рамках  під  склом,  закриті  шторкою.  Оновлення зразків перепусток  здійснюється   в   міру   потреби   (зміна   керівника підприємства, печатки і т.п.), проте не рідше одного разу на рік.
     Вартові приміщення повинні бути обладнані світломаскувальними засобами,  мати  автономне джерело електричного живлення,  перелік дій особового складу охорони в разі  надзвичайних  подій  (пожежі, збройного нападу тощо).
17.25.    Захист передбачає комплекс заходів  щодо  забезпечення охорони вибухових матеріалів у разі розбійного нападу,  стихійного лиха,  пожежі або  іншої  непередбаченої  обставини,  виходячи  із реальної  наявності  сил і засобів,  з урахуванням місцевих умов і конкретних обставин.  Для кожного конкретного складу розробляється план   оборони,   який  включає  коротку  характеристику  об'єкта, обов'язки  залучених  нарядів  і  порядок   їх   взаємодії.   План
затверджується  начальником органу внутрішніх справ і узгоджується з керівником відповідної  господарської  організації.  Складається план  у  двох  примірниках,  один  з  яких зберігається в черговій частині органу внутрішніх справ,  а другий - у підрозділі  охорони (у представника адміністрації об'єкта).
     17.26. Для  відпрацювання  взаємодії  нарядів  при   відбитті нападу  або  інших надзвичайних обставинах на кожному складі ВМ не рідше одного разу на квартал проводяться навчання.
17.27.    Дозвіл  на  в'їзд  пожежних  підрозділів  для  гасіння пожежі або відпрацювання оперативних планів (карток) пожежогасіння узгоджується  з  адміністрацією  і відповідними місцевими службами нагляду, що відображається в оперативному плані кожного об'єкта.

18.    Перевезення вибухових матеріалів

     18.1. Перевезення  вибухових   матеріалів   здійснюється   на підставі   дозволів,   що   видаються  органами  внутрішніх  справ відповідно до заяви керівника підприємства,  а також копій дозволу на  придбання  ВМ  або,  у відповідних випадках,  дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ).  При  цьому  без  дозволу органів внутрішніх справ здійснюється:
     перевезення вибухових    речовин,    засобів     ініціювання, прострільних  і  підривних  апаратів централізовано залізничним та водним транспортом  із  заводів-виготовлювачів  на  склади  ВМ  за дозволами на зберігання вибухових матеріалів;
     з одного складу на інший одного підприємства в межах  області (міста)  за  нарядами-накладними  та до місць проведення підривних робіт (використання або випробування ВМ) - за нарядами-путівками.
     18.2. Для   отримання   дозволу   на   перевезення  вибухових матеріалів до органу внутрішніх справ подаються:
     клопотання керівників   організацій  про  видачу  дозволу  на перевезення вибухових матеріалів;
     дозвіл органу   внутрішніх   справ  на  зберігання  вибухових матеріалів;
     відомості про  осіб,  відповідальних за перевезення вибухових матеріалів;
     платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг,  пов'язаних із видачею дозволу на перевезення вибухових матеріалів;
     технічні умови   або   стандарти   вибухових  матеріалів,  що підлягають перевезенню.
18.3.    Для  отримання  дозволу  на перевезення в межах України
(ввозу  і  зворотного  вивозу)  вибухових  матеріалів   імпортного виробництва  разом  із  вищезазначеними  матеріалами  до ГУАСМ МВС України подаються:
     договір або   контракт,  що  підтверджує  доцільність  видачі дозволу на перевезення вибухових матеріалів;
     висновок Мінпромполітики  України  про доцільність ввезення в Україну вибухових матеріалів імпортного виробництва (додаток 38);
     погодження Держнаглядохоронпраці  України  на право придбання та  використання  вибухових  матеріалів   імпортного   виробництва (додаток 39).
     При цьому матеріали на  придбання  та  використання  вказаних вибухових   матеріалів   направляються   до  Держнаглядохоронпраці України після узгодження їх з Мінпромполітики України.
     18.4. Маршрут   перевезення   вибухових  матеріалів  на  весь намічений  шлях  руху  узгоджується  з   Державною   автомобільною інспекцією,   на   території   обслуговування   якої   знаходиться підприємство  -  перевізник   ВМ,   або   за   місцем   реєстрації транспортних засобів,  що перевозять ВМ. Орган Державтоінспекції в десятиденний термін з моменту одержання переліку відомостей згідно з  додатком  3 Правил безпеки при перевезенні вибухових матеріалів автомобільним  транспортом,  трьох  заповнених  бланків   маршруту перевезення  ВМ  (додаток  4  до  вказаних Правил) і копії дозволу органу внутрішніх справ на перевезення ВМ направляє підприємству - перевізнику  ВМ  узгоджений маршрут перевезення у межах наміченого шляху руху у двох примірниках.  При перевезенні ВМ з одного складу на  інший  або  до місця проведення підривних робіт у межах однієї області необхідно керуватись вимогами пункту 9.1.3  додатка  1  до Єдиних  правил  безпеки  при  підривних роботах (1992 р.) - дозвіл органу внутрішніх справ при цьому не  буде  потрібен.  Термін  дії погодженого маршруту перевезення ВМ - не більше 6 місяців.




продолжение:  1   2   3
Птицы
природа
Охота на утку
Животные
ПОИСК ПО САЙТУ:
Главная >> Оружие >> придбання, зберігання вибухових матеріалів

  Главная
  Литература
  Законы
  Оружие, снаряжение
  Охотничьи собаки
  Охотничьи животные
  Охота
  Рыбалка
  Грибы
  Кулинария
  Фото, видео
  Юмор
  Контакты


                                                                                              
ель
лес
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               
   Использование материалов сайта возможно при размещении активной ссылки
   ©2009    Охота и природа - Информационный портал
сосновая ветка
Одежда, обувь, снаряжение охотника, ножи, лодки

  Новости охоты, рыбалки. Реклама 
березовые ветки
серая утка
загрузка...